Шановні колеги , на даній сторінці ви зможете почерпнути нові знання , методи для самодопомоги, тайм-менеджменту та багато інших цікавинок. Приємного перегляду!
👩🏫*Як навчати під час війни?*
Поради батькам та вчителям до 1 вересня
✏️Мета дистанційного навчання під час війни – не лише засвоєння нових знань, а й психологічна підтримка, спілкування, перемикання уваги дітей.
🙅♂️Жодних негативних оцінок, обліку відвідування, об’ємних домашніх завдань тощо – навчання повинно стати допомогою дитині, а не черговим стресом та хвилюваннями.
📝Зараз не час фокусуватись на вивченні нового матеріалу. Заняття мають бути орієнтованими на повторювання – це буде ефективніше.
📚Варто уникати негативних оцінок та великих за обсягом домашніх завдань. Натомість слід створювати для учнів ситуації успіху, позитивну мотивацію, хвалити їх
🙇♀️Ставтеся з розумінням до дитячої розсіяності, неуважності та інертності під час онлайн уроків.
📱Не забувайте про загальні правила дистанційного навчання та гігієну користування гаджетами. В умовах інформаційної війни педагогам важливо розвивати в учнів критичне мислення та разом вчитися перевіряти інформацію, розпізнавати фейки, маніпуляції, аналізувати різні точки зору.
💛Вчителі мають підбадьорювати дітей, а не залякувати негативом під час уроків. А відволікатися варто лише на підтримку та турботу, а не на актуальні новини.
👩🏫Навчання у такий складний час – це новий виклик для педагогів, але знайте, що безумовна любов до дітей та підтримка допоможе стабілізувати психологічний стан дитини.
❤️Говоріть із дітьми про емоції та почуття. Приділяйте час розвитку емоційного інтелекту.
👩👦Пам’ятайте, якщо ви зауважили, що ваш учень надто тривожний, плаксивий або агресивний, одразу зверніться до психолога школи для подальшої психологічної підтримки дитини.
За матеріалами Освіторії
Як діяти вчителям під час занять при оголошені сигналу "повітряна тривога"?
ЯК МОЖУТЬ ЗМІНЮВАТИСЯ НАВЧАЛЬНІ НАВИЧКИ ДІТЕЙ
1. Літній відкат у знаннях. Цього року ми не можемо спрогнозувати, скільки часу потрібно відвести на повторення матеріалу. До звичного “літнього відкату” доєднався стрес, що впливає на роботу довгострокової пам’яті. Щоби зняти тривогу, важливо пояснити дітям, що все поступово пригадається.
2. Багато дітей забули, як писати ручкою на папері. У багатьох точно зміниться почерк, також ми можемо спостерігати деякий регрес у письмових навичках. Усе згодом повернеться! Важливо давати дітям вправи на розслаблення м’язів, пам’ятати, що нині темп навчання й темп письма уповільнюється.
3. Діти та дорослі, що пережили досвід травматизації, на деякий час, поки не стабілізуються, можуть “забути” правила орфографії. На наслідки ковіду в багатьох наклався стрес. Можливо, ігри зі словами, кросворди та картки допоможуть.
4. Можуть бути складнощі із предметами та знаннями, що пов’язані з просторовою орієнтацією. Ідеться, наприклад, про геометрію, тригонометрію й те, що пов’язано з прийменниками “над”, “за”, “під”, “через”. Потрібні будь-які активності, під час яких дитина могла б створювати 3D-моделі, лего, пластилін, оригамі, ліпка, спорт, гра на музичних інструментах.
5. Травматичний досвід ускладнює сприйняття абстрактних понять. Тому саме зараз потрібна наочність, прикладні, практичні, конкретні, зрозумілі знання та дії.
6. Навички читання. У кожного з нас (дорослих та дітей) була своя адаптація до стресу – хтось почав вчитися й більше читати, а хтось досі не може сконцентруватися. Навички читання в дітей можуть погіршитися – нам важливо пам’ятати, що це тимчасово. Усе відновиться.
7. Довгострокова пам’ять – процеси запам’ятовування інформації можуть бути ускладнені. Коли ми переживаємо стрес, робота гіпокампа, що відповідає, зокрема, за довгострокову пам’ять, пригнічується. Тож починаємо з маленьких обсягів інформації, закріплюємо все діями та рухами, а на перервах обов’язково рухаємося!!!
8. Під час навчання діти можуть крутити щось у руках, гойдатися на стільці – це не відволікання, а їхній спосіб “відгальмовувати” зайві сигнали. Багато дітей так концентруються. Можна включити такі рухи чи руханки в навчальний процес.
9. Багато дітей звикли тримати телефон у руках – це для них символ керованості, контрольованості. Потрібно подумати, що з цим робити, – може, включати додатки на телефонах у процес навчання.
10. Дітей може більше, ніж в інші роки, дратувати те, що не відчувається практичним. Важливо готуватися до запитання: “Як це використовувати?”. Так, можна давати більше проєктної роботи.
Тренінг з педагогами на зняття напруги
"Онлайн" - це не для галочки...
Як учителям залишатись у ресурсному стані під час війни
Як почати навчання під час війни. Порадник вчителя
Психологічний супровід освітнього процесу в умовах воєнного стану
Як мотивувати учнів під час дистанційного навчання?
Існує декілька моделей мотивацій учнів. Одна з них — модель ARCS. Вона будується на 4 основних елементах: увага, актуальність, впевненість та задоволення. Подивімося, як ми можемо покращити кожну складову, аби підвищити мотивацію учнів:
1. Увага
Нашу увагу можна поділити на 2 види:
Мимовільна — здивованість, наша реакція на щось неочікуване.
Довільна — допитливість, наше бажання виконати складну задачу.
Методи привернення уваги:
- Гумор. Зберігаємо увагу учнів за допомогою жартів.
- Конфлікт. Протиставляємо минулі знання учнів новим.
- Приклади. Пояснюємо матеріал у вигляді історій.
- Активна участь. Залучаємо аудиторію шляхом ігор, дискусій тощо.
2. Актуальність
Ті, хто навчаються, мають відчути, що інформація є корисною для них. Аби підвищити мотивацію учнів, використовуємо мову та приклади, що будуть їм близькими.
Корисні стратегії:
- Використання матеріалу. Пояснюємо, як можна використати цю інформацію.
- Доцільність сьогодні. Пояснюємо, чим ця тема актуальна сьогодні.
- Доцільність завтра. Пояснюємо, чому ця тема буде актуальною в майбутньому.
- Зразки. Даємо їм інтерв’ю відомих осіб, які пов’язані з нашою темою.
3. Впевненість
Аби досягти кращих результатів, учень спершу має відчути, що він може це зробити. Для цього вони мають управляти процесом навчання.
Підвищити впевненість можна такими способами:
- Цілі курсу. Пояснюємо учням цілі курсу, аби вони оцінили свою здатність їх досягти.
- Кроки до успіху. Перед кожним заняттям пояснюємо, як воно наблизить їх до цілі.
- Оцінювання. Пояснюємо учням, як вони можуть самостійно перевірити рівень своїх знань.
- Зворотний зв’язок. Допомагаємо їм зрозуміти, на якому етапі вони застрягли.
4. Задоволеність
Ті, хто навчаються, мають отримувати задоволення від здобутих знань або від вивчання нових. Це змусить їх повертатися до курсу із задоволенням.
Методи підвищення задоволеності:
- Нагороди. Винагороджуємо кожний крок учня до успіху.
- Можливості. Пояснюємо, які можливості відкриваються після опанування навички.
- Розмір нагороди. Робимо так, аби винагороди не перевищували складності завдання.
- Зворотний зв’язок. Нагадуємо учням про їх досягнення.
Психічне здоров'я вчителя
Вплив емоційного стану на здоров'я людини
Тривожність у підлітків
Немає коментарів:
Дописати коментар