Психологія для БАТЬКІВ

 

Чи готова моя дитина до школи?

«Чи готова моя дитина до школи?», «Якщо моїй дитині вже 5 років і він/вона вже вміє і читати, і рахувати, чи можна її віддавати в школу?» Саме з цим запитом найчастіше звертаються батьки на прийом до психолога.

У кожного з батьків своя думка про те, що ж таке «шкільна готовність». Але багато хто вважає, що готовність до школи - це лише вміння читати, писати і рахувати.

Розвію міф! Уміння читати і рахувати - це не показник готовності малюка до шкільного навчання.

Є ТРИ показника готовності до школи:

1)фізична готовність (її оцінить Ваш дільничний педіатр);

2)інтелектуальна готовність (про неї Ви можете розпитати вихователя дитячого садка, який відвідує Ваш малюк);

3)психологічна готовність (обговорити цей критерій Ви можете з дитячим психологом дошкільного закладу або дитячої поліклініки).

Отже, давайте по порядку.

Чи готова Ваша дитина ПСИХОЛОГІЧНО? Складовими психологічного розвитку є соціальна готовність (дитина повинна вміти спілкуватися і з дорослими, і з дітьми, вона повинна розуміти, що таке «добре» і що таке «погано»; вона повинна вміти уважно слухати і оцінювати свою роботу). Також сюди відноситься здатність до самостійності (вміння зав'язати шнурки, переодягнутися, не забувати свої речі). Звичайно, це дуже непрості завдання для 6-7-річного малюка, а тому ми, дорослі, повинні допомогти їй в цьому. Здорово, коли дитина відвідувала дитячий сад, вона там привчався до самостійності. Але якщо з якихось причин дитина була ізольована від спілкування, норм і правил поведінки в колективі, то велика відповідальність, звичайно ж, покладається на батьків. 

Ще одним з критеріїв психологічної готовності є готовність емоційно-вольової сфери. Дитина повинна вміти робити не те, що вона хоче, а те, що від неї вимагають, тобто вона повинна вміти підкорятися загальним правилам. Малюк повинен вміти контролювати свою поведінку, керувати своїми емоціями, у нього повинна бути посидючість (тобто дитина повинна вміти протягом певного часу уважно слухати завдання, не відволікаючись ні на що стороннє). Розвивати емоційно-вольову сферу не просто, але можливо.

 

Поради, щоб допомогти дитині регулювати свою поведінку:

Ø Найважливіше: забезпечити добробут в родині (дитина не повинна чути ніяких сварок і скандалів між дорослими, все це формує неврози).

Ø Намагайтеся забезпечити чіткий розпорядок дня.

Ø Для формування емоційно-вольової сфери ВАЖЛИВІ правильні методи виховання. Придушення загрози, фізичні покарання так само погано, як і зайва опіка. Все це затримує психічний розвиток дитини.

ВАЖЛИВО! Якщо Ви відзначаєте у дитини труднощі у даній сфері, слід якомога швидше звернутися до дитячого психолога.

 

Мотиваційна готовність. Запитайте у дитини, чи хоче вона йти до школи і чому? Добре, якщо це обґрунтоване бажання вчитися. А ось відповіді діток, які були у мене консультаціях ( «Хочу в школу, щоб вміти швидко рахувати гроші в магазині», «Хочу в школу, тому що там весело», «Хочу в школу, тому, що мені мама купить портфель красивий» і т . д.).

Дуже часто, спілкуючись з батьками, на першому місці у них завжди відносини «БАТЬКО-УЧИТЕЛЬ», тобто кожна мама хоче, щоб її похвалили і де-небудь в батьківському чаті обов'язково про неї згадали, як про «супер-маму», а тим часом у мами псуються стосунки «батько-дитина», тому що постійне бажання бути кращою породжує скандали і сварки у відносинах із власною дитиною. А тут дуже важливо НЕ добре виглядати в очах вчителя, а БУТИ на стороні дитини, помічати будь-які її успіхи.

Окремо хочеться зупинитися на дозвіллі малюка. Чомусь відповідальні батьки  хочуть, щоб їхній малюк був задіяний повсюди, щоб він вмів все, хотів все, щоб все йому було цікаво і т.д. Однак, не завжди у дитини є на це ресурси. Як це розпізнати? Навіщо дитині вільний час і чи потрібно йому просто «побайдикувати»?

Зверніть увагу, як вранці прокидається і збирається Ваш малюк. І порівняйте з тим, як це робите Ви. Чи все робите швидко? А що робить Ваша дитина після слів: «Вставай, мій хороший»?  І ось тут ВАЖЛИВО давати їй цей час, щоб вона діяла в своєму темпі (вже краще розбудіть її на 5-10 хвилин раніше). І ось кожен раз, коли вирішите віддати дитину на якісь додаткові заняття, згадайте її ранок. Якщо дитина повільна, не потрібно віддавати переваги заняттям, які вимагають швидкої реакції дитини. Вона не зможе встигати за «цим» темпом і інтерес швидко пропаде. Те ж саме, якщо дитина все робить швидко, то не потрібно віддавати її на бісероплетіння, де точність і старанність стоїть на першому місці.

Дуже важливо формувати адекватну самооцінку дитини: хваліть, коли виходить, АЛЕ не намагайтеся все вирішити або зробити все за неї.

 

Помилки батьків: «Якщо будеш погано вчитися, то станеш .... незрозуміло ким ». Для дитини це НІ ПРО ЩО. Повірте! Краще робіть акцент на хорошому. Впораєшся - підемо в парк на вихідних. Вчіться разом долати труднощі. На власному прикладі показуйте, що якщо щось не виходить, то потрібно пробувати ще і ще. Саме ЦЕ навчить Вашого малюка позитивно ставитися до помилок.

І, звичайно ж, не забувайте про розумний контроль (коли займатися, які уроки зробити першими - тут потрібна підказка, а найкраще - це заздалегідь складений режим).

Шановні БАТЬКИ, Ваш позитивний настрій дасть дитині можливість без труднощів пройти цей новий і складний етап в її житті. Не забувайте повторювати: «Ми тебе любимо!», «У тебе все вийде!», «Я вірю в тебе!», «Відпочинь і спробуй ще раз!» Саме це формує адекватну самооцінку  у вашого малюка.

ПІДСУМУЄМО: якщо Вам здається, що у Вашої дитини є труднощі, то важливо вчасно звернути увагу і проконсультуватися у фахівців: невролога, психолога, логопеда-дефектолога, педіатра.

 

Поради батькам 

щодо розвитку творчих здібностей дитини

> Визначайте раніше не визначені або невикористані можливості дитини;

ᐳ Шануйте бажання дитини працювати самостійно;

ᐳ Вмійте утримуватися від втручання в процес творчості сина або дочки;

ᐳ Давайте дитині свободу вибору сфери застосування сил і методів досягнення цілі;

ᐳ Створюйте умови для конкретного втілення творчих ідей дитини;

ᐳ Заохочуйте участь дитини у груповому творчому процесі;

ᐳ Заохочуйте роботу над проектами, запропонованими самою дитиною; 

ᐳ Виключайте всякий тиск на дитину , створюйте вільну від обмежень обстановку;

ᐳ Схвалюйте результати діяльності сина або доньки в якійсь одній сфері з метою                 спонукати бажання випробувати себе в інших видах діяльності

ᐳ Підкреслюйте позитивне значення індивідуальних особливостей вашої дитини;

ᐳ Шануйте потенційні можливості дитини, якщо вона у чому небудь відстає

🏫Що давати дитині в школу під час воєнного стану? Базовий індивідуальний набір.

Якщо ваша дитина навчатиметься офлайн в час воєнного стану, то під час можливої евакуації чи спуску до укриття, вона братиме з собою наплічник. У ньому мають бути:

✔️пляшка чистої води 

✔️поживні батончики, снеки

✔️нотатка від батьків, у якій вказано ПІБ дитини, контактні дані батьків та ближніх родичів (імена, телефони, адреси) 

✔️телефон (за можливості) + зарядний пристрій + павербанк

✔️індивідуальний набір необхідних ліків (запас на кілька днів)

✔️комплект змінної білизни та одягу

✔️улюблена іграшка або річ

❗️Все інше (їжа, вода, засоби гігієни, ковдри, ліхтарики, універсальна аптечка тощо) має заздалегідь підготувати і забезпечити заклад освіти. Перед початком навчального процесу поспілкуйтесь з представником закладу і уточніть наявність необхідних предметів. 

❗️❗️Важливо не перевантажувати наплічник школяра та зберігати у школі те, що дозволяє адміністрація.

Безпека у кібер просторі (для батьків та дітей)

Як налаштувати дитину на підготовку домашнього завдання?

Актуально... Чи не так?)

Минуло літо.

І маємо адаптовуватися до звичних реалій шкільного життя у військовому стані.

Проте, крім звичної адаптації до шкільного навчання у багатьох зараз відбувається процес адаптації до нового колективу.

А ми, дорослі, відповідальні за комфортне навчальне середовище наших дітей.

Саме тому пробуємо розібратися з тим, як максимально оптимізувати процес виконання уроків.

Під час підготовки важливо відкласти ґаджети з поля зору.

Для розуміння обсягу роботи складіть разом з дитиною план підготовки уроків. Нехай школяр відчує свою самостійність в тому, з якого предмету/завдання йому краще почати, а яким завершити роботу.

Заплануйте невеликі перерви, в яких дитина зможе переключитися. Однак організуйте їх чітко обмеженими в часі, щоб вивчення уроків не тривало цілий вечір.

Визначте дедлайн, який позначить час завершення підготовки домашнього завдання. Дитина зможе спланувати заняття своїми справами.

Дотримуйтеся графіку та режиму. Організм дитини адаптується і буде налаштовуватися на навчальну діяльність у визначений час.

Розвивайте самостійність! Уникайте бажання допомогти/зробити швидше у ситуаціях, де дитина може справитися сама.

Замість глобального контролю можна спробувати варіант нотаток-нагадувань з інструкціями або підказками, які можуть бути в полі зору.

Не чіпляйте дитині ярликів типу «лінтюх», «дурень», «невдаха». Дитині легше відповідати озвученому стандарту, ніж доводити протилежне.

Якщо дитина потребує підтримки — дайте її. Це можна зробити, для прикладу, словами: «Скоро в тебе все вийде без моєї допомоги», «В тебе класно виходить» або «Ти молодець».

Уникайте крику та сварок. Нічого іншого, крім страху перед помилкою це не дасть. Помилятися і виправляти помилку — найуспішніший шлях до засвоєння інформації.

Фізична активність, повноцінне харчування, достатньо сну — союзники у продуктивності дитини. Подбайте про це!

Демонструйте щиру цікавість. Тому що мотивація ґаджетами за виконану домашню роботу або грішми за хорошу оцінку знецінює процес навчання та здобування знань як такий. А коли дитина із захватом ділиться здобутими фактами, а дорослому щиро цікаво — це саме та родзинка, яка змусить дитину бути допитливою.

Фахівці Благодійний фонд «Рокада» Рівне щиро бажають усім учасникам навчального процесу легких уроків

 

Ігроманія. Як ідентифікувати залежність дитини?

🎮 Ігроманія проявляється постійним бажанням грати в ігри на планшеті, телефоні, комп’ютері, незалежно від часу доби.

😐 Це призводить до появи багатьох проблем — дитина погано вчиться в школі, не хоче нічого робити та весь час сидить за екраном. Особливо важко буває з підлітками.

Як  ідентифікувати залежність дитини?

🔸 Дитина проводить весь свій час за іграми, і цей час тільки збільшується;

🔸 Уникає реального життя (друзі, прогулянки, дозвілля, особиста гігієна);

🔸 Тільки й розмовляє про ігри, бо інше її не цікавить;

🔸 Стає дратівливою, грубіянить оточенню, присутні спалахи агресії;

🔸 Витрачає усі особисті гроші або позичає на ігри.

Вберегти дітей від інтернет-залежності можна, якщо виконувати кілька простих умов.

1. 💚Знаходьте час для спілкування з дитиною. Важливо, щоб у сім’ї панувала довірлива атмосфера. Коли батьки дають дитині різні ґаджети чи пускають за комп’ютер, аби вона не заважала їм займатися важливими справами, вони самі відкривають двері для залежності.

2. 💚Будьте для дитини провідником в Інтернеті, а не навпаки. Батьки скільки це можливо, мають іти трохи попереду дитини в освоєнні Інтернету. Потрібно самим показати дитині корисні можливості мережі.

3.💚 Контролюйте. Знайте, чим займається ваша дитина в Інтернеті. Спостерігайте, відкрито цікавтеся, чим саме зайнята дитина, запитуйте про її захоплення чи пошуки потрібної інформації. Якщо ви зареєстровані в соціальній мережі, додайте свою дитину в друзі та цікавтеся її інтересами, друзями, сторінками, на які вона підписана.

4. 💚Обмежуйте час перебування дитини в Інтернеті, виявляючи безпосередній контроль або на умовах усної домовленості. Якщо це не допомагає, можна спробувати встановити спеціальні комп’ютерні програми, які дозволяють контролювати використання Інтернету дитиною аж до обмеження часу, проведеного за екраном монітора, блокування доступу до деяких сайтів та інших Інтернет-сервісів, а також заборони запуску ігор та деяких програм.🎮

❗️ Допомогти контролювати екранний час вам може батьківський контроль Kidslox за посиланням 

Kidslox

5. 💚Не встановлюйте комп’ютер у дитячій кімнаті, а лише в тих приміщеннях, де часто перебувають дорослі, щоб можна було ненав’язливо відстежувати, наскільки часто та з якою метою дитина користується Інтернетом.

6. 💚Навчіть дитину простих правил зорової гімнастики, аби запобігти появі короткозорості. Ії проводять раз на годину під час безперервної роботи за комп’ютером. Така гімнастика проста й доступна кожному.

7. 💚Подбайте про дозвілля своєї дитини. Якщо в підлітка багато захоплень: книги, спорт, музика, колекціонування, гуртки, - у нього залишиться обмаль часу для безцільного блукання Інтернетом, та й мотивації використовувати мережу з корисною метою буде значно більше.

Важливо пам’ятати, що ці умови мають виконувати ще до того моменту, як дитина вперше сіла за комп’ютер, а не тоді, коли її вже від мережі не відтягнути.

Інтернет – це важливий інструмент для пошуку інформації, навчання та спілкування. Для того, щоб дитина з головою не загрузла в мережі, батькам потрібно знаходити час для спілкування зі своїм сином чи донькою, будуючи довірливі стосунки, і дбати про те, щоб їхнє життя та відпочинок були різнобічними та привабливими

Пам’ятка для батьків п’ятикласників «Особливості адаптації учнів до нових умов навчання в середній ланці»

Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі. Що викликає стрес у п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній – все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Іноді порушуються сон, апетит.

Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов навчання?

1.    Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До школяра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх одне з одним, долаючи пов’язані із цим труднощі, тому що ці вміння необхідні у дорослому житті.

2.    На п’ятикласника обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами.

3.    У п’ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а інші учні радіють, тому що за ними так вже не наглядають, як в початковій ланці.

Як забезпечити гармонійне навчання дитини?

1.    Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи. Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляємо з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі події та деталі, які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу.

2.    Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителями вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини.

3.    Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень. Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.

4.    Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.

5.    Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми – купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися – купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.

6.    Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ САМОСТІЙНО                                                                  ВИКОНУВАТИ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ В СЕРЕДНІЙ ЛАНЦІ

1.    Дотримання розпорядку дня. З дітьми необхідно заздалегідь визначити, чи робити їм уроки відразу після приходу зі школи або, навпаки, ввечері. Однак, після того, як приблизний час виконання домашніх завдань визначено, потрібно дотримуватися розкладу настільки чітко, наскільки це можливо.

2.    Батькам не слід сидіти поруч з дитиною весь час, поки вона робить уроки. Бачачи, що батьки готові постійно перебувати поруч, діти свідомо вирішують нічого не робити самостійно.

3.    Спочатку перевірте те, що виконано правильно. Як правило, дорослі в першу чергу звертають увагу на помилки своїх дітей. Варто взяти за правило відзначати, як школяр виконав ті завдання, які зроблені без помилок. А щодо завдань, в яких допущено помилку, сказати дитині: «Я думаю, що якщо ти ще раз перевіриш цей приклад, то у тебе може вийти дещо інша відповідь». Це спонукає учня повернутися до невірно виконаного завдання без відрази і почуття безсилля.

4.    Не слід дозволяти учневі сидіти за уроками весь вечір безперервно. Якщо дорослий бачить, що за годину або дві дитина майже не просунулася в виконанні домашнього завдання, то треба припинити це марне заняття. Необхідно надати допомогу в його виконанні.

5.    Кількаразове переписування. Не змушуйте дитину писати спочатку в чернетці й кілька разів переписувати виконане домашнє завдання – це призводить до перевтоми і відвертає дітей від навчання.

6.    Розуміння матеріалу. Домагайтеся, щоб учень досконало зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання.

7.    Допомога в заучуванні інформації з підручника. Часто школярі не знають, на що їм треба звернути увагу в процесі читання навчального тексту. У більшості підручників в кінці кожного параграфа є питання. Батькам варто обговорити їх з дитиною.

8.    Дорослим варто звернути увагу на невербальні сигнали. Дуже багато невербальних сигналів, особливо негативних, можуть бути передані досить просто, навіть якщо батьки про це не підозрюють. Напруженість пози дорослих, зітхання, підняті брови й інші прояви «мови тіла» - все це є невербальними відповідями на промахи дітей. Якщо вони досить чуйні, то швидко сприймуть ці сигнали. Це тільки додасть напруженість у ваші взаємини, пов’язані з домашньою роботою.

 

ПОРАДИ, ЯКІ МОЖУТЬ НАВАТИ БАТЬКИ СВОЇМ ДІТЯМ ПРИ ПІДГОТОВЦІ УСНИХ ТА ПИСЬМОВИХ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

При підготовці усних завдань:

ü пригадай, що розповідав на уроці вчитель;

ü прочитай текст повністю, у разі необхідності скористайся малюнками, схемами, словниками;

ü читай текст уважно, намагаючись запам’ятати найголовніше;

ü щоб краще запам’ятати матеріал: назви, визначення, дати – запиши їх у чернетці;

ü закрий книгу і спробуй подумки уявити розділи або частини прочитаного тексту, спробуй переказати прочитане;

ü прочитай текст ще раз, звертаючи особливу увагу на ті місця, які погано запам’яталися;

ü розкажи прочитане про себе і вголос;

ü якщо інформація погано запам’ятовується, можна написати короткий план прочитаного змісту, використовуючи його.

При підготовці письмових завдань:

ü уважно прочитай завдання, подумай, які правила необхідно застосувати у вправі, якщо забув, то подивися у підручнику;

ü якщо необхідно, подивися, як виконувалися аналогічні завдання на уроці у класі;

ü виконуючи завдання, пиши не поспішаючи, але й не занадто повільно;

ü не відволікайся на сторонні справи;

ü якщо не зрозумілий зміст вправи, попроси допомоги у дорослих;

ü важкі завдання спочатку запиши у чернетку, а після перевірки батьків перепиши у зошит.

Шановні батьки! Постарайтесь забезпечити дитині спокійну, доброзичливу обстановку, чіткий режим, зробіть так, щоб п’ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.

40 ігор у темряві

ВЧИМО ДИТИНУ ДРУЖИТИ

    Прості, але дієві правила для швидкої соціалізації дітей

• Навчіть простим формулюванням щоденних соціальних привітань. На прогулянці знайомтеся з іншими дітьми і їх батьками. Проговорюйте, що і в яких ситуаціях слід сказати.

• Практикуйте спілкування один-на-один. Дружіть з мамою дитини, з якою ваша дитина ходить в садок / грає в пісочниці. Запросіть у гості під приводом пограти разом / помалювати / попити чай з печивом / подивитися на котика. Ходіть з такою компанією в цирк / кіно / на морозиво / в театр. Так ваша дитина буде вчиться проводити час з ровесниками.

• Навчіть дитину ставити запитання для підтримки бесіди. Який колір тобі подобається? Який твій улюблений мультик? А у тебе є брат або сестра? І так далі. Уміння задавати такі питання полегшить дитині процес знайомства і зробить хорошим співрозмовником і слухачем.

• Допоможіть дитині знайти захоплення. Ваша дитина любить співати, танцювати чи малювати? Нехай співає в хорі, займається танцями, ходить в художню школу. Вона познайомиться там з дітьми, з якими її поєднує спільне захоплення.

• Якщо ваша дитина дуже сором'язлива, уважно спостерігайте за нею. З такою дитиною потрібно трохи довше практикувати мовні формулювання для конкретних соціальних ситуацій. Бажано в комфортній для неї обстановці.

• Будьте тим, що хочете бачити. Показуючи хороший приклад соціальної поведінки, ви, звичайно ж, служите дитині прикладом для наслідування: як вітати близьких друзів (рукостискання, поцілунок в щічку, міцні обійми), як підтримувати в складній ситуації, як цікавитися життям і планувати час разом.

• Пам'ятайте, що помилки дітей - результат соціальної незрілості. Не треба карати за помилки, просто розбирайте їх і приводьте приклади, як треба було б вчинити і що сказати в кожному конкретному випадку.

За матеріалами Дитячий психолог

10 хитрощів при спілкуванні з дітьми

1. Замість роздратованого: «Пішли швидше, скільки можна тебе чекати!» Скомандувати: «На старт, увага ... марш! Побігли! »

2. Замість загрозливого: «Їж, інакше не отримаєш десерт». Порадувати: «Після того, як зникне ця крихітна котлетка, до тебе прилетить щось смачне».

3. Замість грубого: «Прибери за собою» Промовити мрійливим голосом: «От якби ти був чарівником, і зміг би начаклувати порядок на столі ...»

4. Замість розсердженого: «Не заважай!» Сказати: «Іди, пограй трохи сам. А коли я звільнюся, ми влаштуємо міні-свято ».

5. Замість незадоволеного: «Не вередуй, піратська футболка у пранні, одягай ту, яка є». Примирити з неприємністю: «Диви, а ось родичка твоєї піратської футболки. Давай її одягнемо? »

6. Замість риторичного: «Ляжеш ти, нарешті, спати!» Поцікавитися: «Показати тобі хитрий спосіб укривання ковдрою?»

7. Замість злого: «По попі захотів?» Випустити пар, подихати чи порахувати до 100. Сказати дитині про свої почуття: "Я  сержусь, коли ти...!"

8. Замість безсилого: «Щоб я ніяких "не хочу" не чула!» Несподівано закричати: «Ой, дивися, Капризка прибігла. Лови, лови її, щоб вона нам настрій не псувала! »

9. Замість нудного: «Скільки разів повторювати». Сказати таємничим шепотом: «Раз-два-три, передаю секретну інформацію ... Повторіть, як чули».

10. Замість менторського: «Руки помив?» Запропонувати: «Споримо, що вода з твоїх рук потече чорна?»

Як допомогти дитині адаптуватися до навчання в іншій країні

☝️Навчання є невід’ємною частиною повсякденного життя дитини, бо саме у школі вона перебуває переважну частину часу, оволодіває новими знаннями та опановує соціальні навички у спілкуванні з однолітками й дорослими.

❗️Переміщення дитини до іншої країни супроводжується не тільки зміною місця проживання, а й зміною школи, де інші правила навчання і де говорять іншою мовою. Ці чинники можуть негативно вплинути на процес адаптації дитини до нових умов, а відтак – на її психологічний та фізичний добробут.

Тож,
🔹 Що таке шкільна адаптація та чому вона важлива?
🔹 За якими ознаками можна визначити вдалу адаптацію, а коли дитина потребує допомоги?
🔹 Що робити батькам та як допомогти адаптуватися до нових обставин дитині і попередити ускладнення процесу адаптації?

🔗 Інформацію про це ви знайдете у буклеті «Як допомогти дитині адаптуватися до навчання в іншій країні», який доступний за лінком: https://bit.ly/3E2SGhV

Матеріал підготовлено спільно з UNICEF Ukraine
Дякуємо за підготовку тексту психологиням проєкту «ПОРУЧ» Natalya Pashko та Anny Kozlova

Тривожність у підлітків

📲ЯК СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ВПЛИВАЮТЬ НА ПСИХІКУ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

🔔Дослідження британських учених виявили, що чим більше часу діти у віці 10 років проводять у соціальних мережах, тим більше погіршується їхнє психічне благополуччя в підлітковому віці від 10 до 15 років. 

🔹Психічне здоров'я

• Оскільки мозок підлітків ще розвивається, вплив великої кількості контенту в соцмережах може бути негативним і зашкодити майбутньому психічному добробуту. 

🔹Тривожність

• Молодих людей постійно закидують інформацією про те, що роблять їхні друзі, однолітки та кумири, через що вони можуть почуватися самотньо. І якщо їхні постинги не отримують достатньо «лайків» і коментарів, порівнюючи з їхніми друзями, підлітки можуть відчувати невиправдану, необґрунтовану тривожність та починають думати, що вони недостатньо хороші.

🔹Проблеми зі сном

• Соцмережі спричиняють звикання, і підлітки можуть бути настільки захоплені постингом, що втрачають відчуття часу, через що можливі порушення сну.

🔗Прийоми допомоги для запобігання шкідливому впливу соцмереж

• Обмеження використання соціальних мереж, особливо для молодших підлітків. Це допоможе захистити їхнє психічне здоров’я. 

• Дотримуватися вказівок щодо соціальних медіа. На багатьох платформах соцмереж мінімальний вік для створення облікових записів на них становить 13 років. Якщо ваша дитина хоче створити обліковий запис у соціальних мережах до цього віку, поясніть їй, чому існують ці правила.

• Розмова про соціальні медіа. Почніть обговорення з дитиною соцмереж. Оцініть її почуття щодо цього — чи подобається їй користуватися ними, чи не викликає це в неї занепокоєння та тривожність. 

• Будьте прикладом для наслідування. Подайте приклад дитині, відкладаючи телефон під час вживання їжі, обмежуючи тривалість свого спілкування в соцмережах і встановлюючи час щодня, коли ви взагалі не користуєтеся сучасними технологіями. Дитина зрозуміє вашу поведінку та матиме здоровіші взаємини із соціальними мережами.

• Допоможіть дитині організувати її акаунт — поговоріть з нею про те, чиї сторінки в соцмережах вона відвідує найчастіше і чому. Допоможіть їй стати фоловером людей, які є хорошим прикладом для наслідування, і заохочуйте підлітка відписуватися від облікових записів, через які вони почуваються погано.

➕Про позитивний вплив спілкування в соціальних мережах

• Дослідження та критичне мислення. 

Інтернет надає доступ до багатьох інформаційних ресурсів, які допоможуть дітям і підліткам дізнатися багато цікавого й корисного. Це може стати у пригоді під час навчання у школі чи виші або для дослідження сфер інтересів. Також варто навчати дітей, як аналізувати інформацію, щоб вибирати надійні джерела.

• Зближення та спільнота. 

Соціальні мережі можуть сприяти підтриманню зв’язків, дозволяючи дітям залишатися вдома, але водночас мати контакт з іншими членами сім'ї або друзями, які не живуть поруч. 

• Самовираження. 

Діти та підлітки можуть навчитися ділитися своїми думками в інтернеті, що є потужним інструментом для зміцнення впевненості. Вони можуть навчитися спілкуватися з іншими людьми та оцінювати інші погляди або думки, відмінні від їхніх власних.

• Творчість і дослідницькі інтереси. 

У багато чому сучасні технології сприяють творчості та навчанню новим навичкам за допомогою спеціальних програм для різного віку. 

• Організація та самоорганізація. Комп’ютерні технології можуть бути корисними для організації та планування.

Джерело: Mozok.ua.

Інфографіка: Психологічна підтримка

Безпека дитини в інтернеті. 20 порад для батьків

Як дати раду з проблемою прогулів?

Пропонуємо практичні дієві поради батькам бо школа наближається! 

 1.Звикаємо до простору. Сходіть з дитиною в школу погуляйте і помалюйте… класи і коридори. 

Перегляньте такий альбом кілька разів.

 2.  Формуємо ефективну активність. Перемальовувати через копірку або напівпрозорий папір будь-які зображення і робіть їх дуже схожими на оригінал.

 3. Моделюємо соціальні контакти. Створіть ляльковий клас і вчителя. І програвайте з дитиною різні ситуації від найпростіших … – «Хочу в туалет», і до конфліктних ситуацій.

 4.  Помалюйте зображення осіб з різними емоціями … і пробуйте з дитиною малювати щось, що допоможе підняти або поліпшити настрій. Зробіть такий альбом для гарного настрою.

 5. Привчайте дитину до шкільного ритму. Помалюйте автопортрети на тему «Я-учень» в різних ситуаціях: встаю в школу, снідаю перед школою, йду в школу … і так далі до вечора.

 6 Учіть приймати різне – формуйте толерантність. Підберіть картинки або фотографії різних шкільних ситуацій від радісних до конфузних і обговоріть з дитиною, нехай цей набір буде мовчазним помічником для дитини в подальшому процесі звикання до інших.

 7 .Укріпляйте руку і розвивайте дрібну моторику. Малюйте восковими олівцями, розминайте скульптурний пластилін і малюйте ним, ліпіть з глини.

Автор @Вікторія Назаревич